За ініціативою міського управління освіти і науки
Івано-Франківської міської ради та сприяння Української Греко-Католицької Церкви
26 листопада відбувся ІІ Християнський форум учнівської молоді.
Основою форуму були слова Ісуса Христа «Ви – світло
світу» (Мт. 5, 14) та роздумування над християнськими богословськими чеснотами:
вірою, надією і любов’ю. Учасники форуму мали можливість застановитися над питаннями:
«Хто ми є? Звідки походимо і яка наша мета? Що отримали? Що несемо? І за що
відповідальні?
Метою організаторів було разом із Церквою закликати
молодих християн нашого часу повернутись обличчям до Ісуса Христа – Світла
світу, Дороги, Правди і Життя. Юнаки і дівчата могли довіритись йому через дар
віри, надії і любові, щоб Він очистив наш розум і серце, прийняти зцілення,
понести та розділити з іншими світло радості і миру.
Почесними гостями форуму були Преосвященний Владика
Софрон Мудрий, ЧСВВ, заступник міського голови п. Зінаїда Федорук, заступник
начальника міського управління освіти і науки п. Світлана Уварова та інші
запрошені.
У вступній доповіді до старшокласників Владика Софрон
Мудрий ЧСВВ наголосив на тому, що людина є даром Божим. Із рук Господніх вона
вийшла і до Нього має повернутися. Бог Отець постійно обдаровує і творить
людину. Він робить перший крок назустріч до неї. Людина є розумна і вільна, покликана
відповісти своїм життям любов’ю на любов. На жаль, людина нашого часу сповнена
гріховних пристрастей, тому не хоче побачити краси Божого творіння. Вона відмовляється
прийняти Декалог – десять твердих, основоположних правил життя й поведінки, які
б тримали людей в рамках Божої благодаті. Молодь несе часто смертоносні
неморальні переконання в своєму житті. Юнаки не розвивають в собі
духовно-морального життя, вбивають своє майбутнє, не виховують сильної волі,
сповненої віри в Бога для протистояння злу. Дівчина – майбутня мати, берегиня
життя, не соромиться іти вулицями нашого міста з пляшкою пива і сигаретою та
демонструвати свої переконання, які ведуть до хвороби і смерті. Що діється з
нами, чому наші діти схиляються перед культурою гріха і смерті?
Нашим завданням є прикладом і словом не боятися нести
Христа і його науку до людей, не піддаватися неморальним вчинкам, але,
дотримуючись Божих заповідей, нести віру, надію і любов.
Кожен, звернувшись до Бога, може побачити щось добре у
собі, розвинути і поділитись з іншими. Одне важливо: не знехтувати тим, чим
людина обдарована, не закопати свого таланту, прагнути до добра і уникати зла.
«Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони,
бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на Небі» (Мт. 5, 16)
Інші виступаючі наголосили на тому, що немає доброго
майбутнього без Бога. Сьогодні день сприятливий для того, щоб чути Слово Боже,
яке у час атеїзму різко забороняли, і розвиватись, морально оздоровлюючи наше
суспільство.
о. Йосафат Бойко, згромадження отців Воплоченого
Слова, пояснюючи богословські чесноти: віру, надію і любов, закликав не боятися
зробити свій крок до Бога. Вірити – це довіряти, надіятись – це не сумніватись,
любити – це жертвувати собою. Кожен християнин здатний через ці дари відповісти
Богові: «Так», як це зробила мати Тереза з Калькутти.
о. Йосафат Фітель ЧСВВ наголосив, що людина з природи
є, направду, добра. «І побачив Бог усе, що створив, і воно було дуже добре» (Бут.
1, 31). Через дар віри ці Божі слова християнин приймає як факт. Тоді на всі
події життя він дивиться з довір’ям і любов’ю і там, де темрява несе світло, де
зло – добро.
Там, де немає віри, все здається безнадійним і
страшним. Без віри у Бога людина не здатна думати, що можна робити добро без
земної нагороди, що можна прощати і не бути засмученим, що можна любити, коли
чуєшся нелюбленим. Без віри немає добрих постанов, внутрішнього світла правди і
почуття радості та миру. Каже Христос: «Я – Світло Світу, хто йде за мною, не
блукатиме в темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8, 12) Кожного дня ми маємо можливість
прийняти від Бога ласку, цю силу з висоти, щоб творити добро і відкидати зло.
Важливо дозволити вести себе Богові. Хто так робить, то віра такого подібна до
маленького гірчичного зерна, яке завмирає, але скоро навесні проростає до життя,
сповненого добрих діл і радості (Мт. 13, 31-32). Слухати і довіряти Богові – це
по-справжньому жити і нести до інших почуття радості й миру та впевненість у завтрашньому
дні.
Підсумком вищесказаного був виступ МС «Еммануїл», що
при монастирі оо. Василіян, парафії Царя Христа УГКЦ, яка у своїх інсценізаціях
відобразила значення віри, надії і любові в житті людини. Відкликаючись до сучасності,
хлопці і дівчата спільноти засвідчили те, що справжня радість лише в Ісусі Христі,
що Церква – це місце особливої зустрічі з Богом. Слухати Бога у його Святій
Церкві – це йти впевнено без жодного страху, вибираючи майбутнє.
Форум завершився спільною молитвою і піснею «Стань
апостолом сьогодні», яка стала закликом до молодої людини нашого часу не
боятись взяти світло Христової науки, проповідуваної голосом Церкви, і понести
його до своїх ровесників.
Молодь спільноти закликала: поділись світлом любові,
що отримав від Ісуса Христа з іншими, і світ навколо тебе стане добрішим і
світлішим.
о. Йосафат Фітель, ЧСВВ |