Преосвященний  Владика Володимир (Війтишин) – Правлячий Архиєрей Івано-Франківської Єпархії УГКЦ, працівники Івано-Франківського Єпархіального Управління, духовенство, вірні та всі структури Івано-Франківської Єпархії висловлюють щире співчуття

О. ДМИТРУ ХАЛУСУ
з приводу смерті його матері

Нехай Всемилостивий Господь оселить душу її в місті світлому, в місті квітучому звідки відійшли біль і зітхання, а життя безконечне.

ВІЧН ПМ’ЯТЬ

20  квітня – квітна неділя - в цей день все духовенство Івано-Франківської Єпархії УГКЦ  прощалося і провадило в останню путь всечесного отця Володимира Серемчука, пароха смт. Болехів, вірного священника, проповідника та патріота Батьківщини нашої України. Владика Володимир очолив поминальну Божественну ЛІтургію та Чин похорону священника.

28 квітян – Преосвященний Владика Володимир освятить нововстановлений іконостас в Церкві Царя Христа, що при монастирі оо. Василіян в м. Івано-Франківську.

Диякон Юрій Трухан – секретар Владики Володимира (Війтишина) – Єпарха Івано-Франківського УГКЦ.

Під такою назвою 17 квітня в приміщенні Католицької школи ім. Василія Великого, що в м. Івано-Фрнаківську відбувся семінар керівників навчальних закладів міста Івано-Франківська, який мав на меті сформулювати основні напрямки духовно-морального розвитку особистості школяра.

Організаторами семінару були: управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ІФПЗШ – I – III ступенів  та Католицька школа ім. Василія Великого. Семінар розпочався спільною молитвою – Архиєрейською Літургією, яку відслужив  Преосвященний Владика Володимир (Війтишин) – Єпарх Івано-Франківський УГКЦ на закінчення якої Владика привітав всіх учасників і побажав плідної праця для добра християнського суспільства, якае базується на принципах духовності та моральності.

Наступним кроком було ознайомлення зі школою, її станом, розвитком та умовами навчання. Всі учасники могли побачити чудову Великодню виставку, яку приготували учні школи.

28 – 30 СЕРПНЯ 2008 Р.Б.

На підставі 11-го пункту Постанов тридцять  восьмої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного  Архиєпископства УГКЦ, який відбувся 3-4 березня 2008 р.Б. в Києві-Княжичі та затвердженого  Блаженніший  Любомиром  25.03.2008 р.Б. положення про організаційний комітет щодо підготування та проведення прощі  до Люрду (Франція) з нагоди 150-річниці об’явлення Пресвятої Богородиці, яка відбудеться 28-30 серпня 2008 р.Б. Преосвященний Владика Володимир (Війтишин) – Єпарх Івано-Франківський, призначив декретом № 15 від 18 квітня 2008 р.Б. всечесного отця Віталія Дем’янця – голову Молодіжної комісії Івано-Франківської Єпархії УГКЦ, відповідальним за організацію паломників до Люрду від Івано-Франківської Єпархії УГКЦ.

о. ліц. Василь Рак – вікарій Івно-Франківської Єпархії у справах капеланського служіння, голова комісії душпастирства у сфері охорони здоров’я.

Преосвященний Владика Володимир Війтишин – Єпарх Івано-Франківський, працівники Івано-Франківського Єпархіального Управління від щирого серця вітають отця-ювіляра!

Нехай Всемилостивий Господь обдарує Вас своїми Ласками, а Пречиста Діва Марія покриває своїм омофором на дорозі душпастирювання

БЛАГОСЛОВЕННЯ ГОСПОДНЄЕ НА ВАС

† ВОЛОДИМИР
Правлячий Архиєрей
 Івано-Франківської Єпархії УГКЦ

17 квітня – в Приміщенні Івано-Франківського Єпархіального Управління УГКЦ Преосвященний Владика Володимир (Війтишин) – Правлячий Архиєрей Івано-Франківської Єпархії очолив збори отців-деканів Івано-Франківської Єпархії.

Порядок денний стосувався святкування празника Світлого Воскресіння Христового, а також було проінформовано про наступне:

1. Про звернення  Блаженнішого Любомира (Гузара) – глави УГКЦ до всього духовенства УГКЦ, щодо ієромонахів ЧСВВ Іллі А. Догнала, Методія Р. Шпіржіка, Маркіяна В. Гітюка та священика Роберта Обергаузера, які заявили, що  вони є висвячені на єпископів УГКЦ.

Владика Володимир довів до відома всіх отців деканів, які в свою чергу мають довести до відома все духовенство та вірних Івано-Франківської Єпархії про звернення Блаженнішого Любомира, а саме те, що:

- Синод Єпископів УГКЦ ніколи не пропонував вищеназваних осіб, як кандидатів на єпископський сан.

- Вони ніколи не одержали  благословення Папи  Римського, як цього вимагає  Церковний закон.

- Тому незважаючи на їхні заяви не можна їх уважати  єпископами УГКЦ.

- Про Кодекс Канонів Східних Церков (канон 1459 § 1) – про відлучення таких осіб від Католицької Церкви – велика екскомуніка.

Все духовенство Івано-Франківської Єпархії УГКЦ  висловлює свій протест і не признання, стосовно незаконних дій вищеподаних осіб, які самочинно  проголосили себе єпископами УГКЦ.

2. Звернення начальника Івано-Франківського головного управління МНС, Миколи Джумаджуку про ситуацію на теренах нашого регіону та запобігання їй.

3. Звернення Правлячого Архиєрея Івано-Франківської Єпархії до духовенства з приводу перебування на парохіях Єпархії Чудотворної ікони Крилоської Божої Матері.

4. Про проведення акції „Почуйте всі“ на теренах Єпархії благодійним фондом „Серце до серця“. Акція спрямована на допомогу дітям з вадами  зору.

5. Про відзначення сумної дати – 22-ої річниці відзначення Чорнобильської трагедії.

Диякон Юрій Трухан – секретар Владики Володимира (Війтишина) – Єпарха Івано-Франківського УГКЦ.

Ще з давніх-давен вогонь став супутником життя людини. Вона використовувала його  як для задоволення своїх потреб, так і на побуті. Але вогонь - це не тільки благо, він може завітати, як непроханий гість, в ту оселю, де проявляється безпечність, необережність і байдужість. І як результат - виникають пожежі, які приносять людству чимало болю і страждань.

Протягом останніх років ситуація з пожежами та загибеллю людей на них залишається тривожною. Щороку в Україні виникає близько 60 тис. пожеж, на яких гине та отримує травми понад 5 тисяч чоловік.

Сьогодні викликає занепокоєння стан з пожежами, надзвичайними ситуаціями, травмуванням та загибеллю людей  в нашій області. Станом на 07.04.2008 року на території Івано-Франківщини зареєстровано 2-і надзвичайні ситуації природного характеру. 3 початку поточного року в області виникло 382 пожежі Вогонь завдав матеріальних збитків на суму більше 8 мільйонів гривень,

Домініуючою причиною трагедій і надалі залишається людський фактор. Впродовж цього року на території Івано-Франківщини мали місце випадки загибелі людей внаслідок різного роду надзвичайних ситуацій. Так, станом на 07.04.2008 року на водних об'єктах області потонуло 7-еро осіб, ще 44 мешканці краю загинули на пожежах (з них 2-оє малолітніх дітей), причиною смерті цих людей стало переохолодження, 4-еро прикарпатців загинуло внаслідок отруєння чадним газом.

 
Коротка історія

Празник торжественного в'їзду Ісуса Христа до Єрусалима належить до найдавніших празників у Східній Церкві. Свідчення про його святкування сягають III століття. Святкування цього празника почалося в Єрусалимі і невдовзі стало празником усієї Східної Церкви.

Сильвія Аквітанська у щоденнику свого паломництва святими місцями детально описує, як відбувався цей празник у Єрусалимі в IV столітті. Там читаємо, що вірні Єрусалима щорічно намагалися наново переживати подію Христового в'їзду до Єрусалима так, як вона відбулася перший раз. У Квітну неділю, після ранішніх відправ у храмі Божого Гробу, вірні збиралися близько першої години пополудні на Оливній Горі коло церкви Христового Вознесення. Сюди приходив єпископ з дияконами, і коли збирався народ, співа­ли різні гімни і псалми та читали зі святого Євангелія про подію Христового в'їзду до Єрусалима. Приблизно через дві години, коли вже всі зійшлися, починався величавий похід-процесія в сторону Єруса­лима. Під час процесії і старші, й діти, несучи пальмові чи оливкові галузки співали гімни і псалми, що закінчувалися окликами: "Благословен, хто йде в ім'я Господнє". Похід замикав єпископ із своїми поміч­никами. І він, подібно як Христос, їхав на осляті. Процесія ішла через місто аж до храму Божого Гробу. Торжество закінчувалося відправою вечірні.

У VII сторіччі різні церковні письменники, наприклад, Андрій Критський, Косма Маюмський, Йоан Дамаскин, Теодор і Йосиф Студити, уклали стихири й канони на цей празник. Квітна неділя, хоча належить до великих Господських празників, не має ані перед­- ані попразденства в церковній службі, бо її святкують у часі посту.

У VI-VІІ століттях цей празник перейшов до Західної Церкви під назвою Пальмової неділі. У цей день на Заході практикували організовувати процесії з пальмовими віттями. Посвячені пальми зберігають аж до Попільної середи наступного року. Тоді їх спа­люють і попелом посипають в середу голови на знак покути.

Квітна неділя в наших богослужбових книгах має такі назви: "неділя Ваїй", Цвітна, Цвітоносна і Цвітоносія", а в народі ще: "неділя Шуткова, Вербна чи Вербниця". Усі ті назви пов'язані із звичаєм благословляти й роздавати того дня в церкві пальмові чи оливкові галузки. Через брак пальмового чи оливкового віття в нашій країні ми маємо прадавній звичай використовувати гілки лози чи верби, бо вони навесні найшвидше розвиваються.