2 травня 2008 року, о 13.00, у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення єрм. Браєна Йосифа Байди, ЧНІ, пароха храму Матері Божої Неустанної Помочі в Йорктоні (Канада), Єпархом Саскатунським. Також було повідомлено, що згідно із кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийнято зречення з уряду Преосвященного Владики Михаїла (Вівчара), дотеперішнього Єпарха Саскатунського.

Коротка історія

Слово "пасха" походить з єврейського "песах", що значить "перехід". Тут мова про перехід Господнього ангела, який одної ночі вбив усіх єгипетських первенців, коли фараон не хотів відпус­тити ізраїльський народ, а перейшов повз доми ізраїльтян, одвірки домів яких були помазані кров'ю одно­річного ягняти. Слово "пасха" у жидів означало також ягня, якого заколювали на Пасху, а потім і сам день свята на згадку про визволення з Єгипту дістав назву Пасхи.

Для апостолів і перших християн Пасха-Перехід стала символом іншого переходу — подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерти і від смерти до життя. Перший перехід дав основу для хресної, а другий для воскресної і радісної Пасхи. Апостоли й перші християни святкували разом із жидами свою християнську Пасху, але не радісну, а сумну і з постом, бо вона була для них річницею Христових мук і смерти.

Пасхальний агнець євреїв став для християн прообразом Ісуса Христа, Який, наче невинне ягня, приніс себе в жертву за гріхи цілого світу. Звідси в богослуженні його називають пасхальним агнцем або коротко Пасхою. "Бо Пасха наша, — каже святий апостол Павло, — Христос, принесений у жертву" (1 Кор. 5,7).

У II ст. разом із хресною Пасхою починає також входити в практику і радісна Пасха на честь Христового Воскресення, яку святкують у неділю після жидівської Пасхи. Собор у Нікеї (325) вирішив, що всі християни мають святкувати празник Пасхи того самого дня: що не можна йти за жидівським звичаєм, а треба празнувати Пасху в неділю, після першої повені місяця, після весняного рівнодення.

У ІV-V ст. святкування празника Пасхи продовжується з одно­го дня на цілий тиждень, який зветься "світлим тижнем" на про­тивагу до тижня перед Великоднем, що має назву "Великого", або "Страсного". В Єрусалимі най­більш урочисті були перші три дні Пасхи, що Східна Церква прак­тикує і сьогодні.

З богослужінь празника Христового Воскресення на особливу увагу заслуговує пасхальна утреня, яку можна б назвати величним гимном прослави Христа-Переможця. Її авторство приписують ве­ликому богослову Східної Церкви й великому митцеві слова – святому Йоану Дамаскину (к. 676 — к. 749). Ймовірно, що вона укладена на основі пасхальних проповідей святих Отців – Григорія Богослова, Григорія Ниського й Йоана Золотоустого. Зміст воскресної утрені глибоко-догматичний, форма високо-поетична, тон дуже радісний і переможний.

Преосвященний Владика Володимир (Війтишин) – Правлячий Архиєрей Івано-Франківської Єпархії

Преосвященний Владика Софрон Мудрий, ЧСВВ – ректор ІФТА

Преосвященний Владика Софрон Дмитерко, ЧСВВ – єпископ-емерит

Від щирого серця вітають з світлим празником Христового Воскресіння все духовенство, вірних та представників всіх структур Івано-Фрнаківської Єпархії УГКЦ, представників влади, інтелігенцію та науковців краю та всіх людей доброї волі.

З нагоди величного свята Христового Воскресіння, прийміть найщиріші вітання. Нехай Світло Христового Воскресіння просвітить смуток і додасть радості,   віри, надії та помножить Божу любов. 

У ці радісні дні  бажаю Вам  миру,  добра, злагоди, сили та наснаги в  праці для добра  Церкви і Батьківщини нашої України, Божих ласк та Божого Благословення.

Радісних Великодніх свят!

Читати>>

Читати>>

Читати>>

25 квітня 2008 року

Коротка історія

Використання святої плащаниці в богослужбах Великої п'ят­ниці й суботи так як ми її тепер почитаємо, відносно недавнє, бо має за собою заледве кількасот літ, але своїм походженням вона сягає самої смерті Ісуса Христа. Плащаниця це ніщо інше, як те простирало чи саван, у якому було завинуте мертве Тіло Христа Господа, коли Його покладено до гробу. Східна Церква у відправах Великої п'ятниці й суботи не знала плащаниці майже півтори тисячі літ!

Християни єрусалимської Церкви перших століть почитали у Велику п'ятницю хресне дерево, яке на початку IV віку віднайшла свята Єлена, мать цісаря Костянтина. Обряд того почитання запи­сала нам паломниця IV століття Сильвія Аквітанська. Звичай почитати святий хрест у Велику п'ятницю перейшов пізніше до грецької Церкви. Під впливом Східної Церкви почитання святого хреста у Вели­ку п'ятницю в середині VII століття перейшло до Західної Церкви, де практикується і сьогодні.

У наших рукописних уставах до XVI віку нічого не сказано про обряд покладення святої плащаниці, бо вона щойно починала входити у практику. Оскільки свята плащаниця ввійшла до відправ вечірні Великої п'ятниці й утрені Великої суботи не окремим приписом, а звичаєм Церкви, то до сьогодні нема одного обряду покла­дення плащаниці, бо різні Церкви виробили свої звичаї. Почитання святої плащаниці в ХVII-ХVIIІ ст. стає загальною практикою і звичаєм усієї Східної Церкви.

Обряд виносу й покладення плащаниці, за Типиком о. Дольницького, відбувався у катедральних церквах Галичини так: на вечірні Великої п'ятниці, під час співу стихири на стиховні "Тебе одіющагося світом яко ризою...", був обхід довкола церкви з пла­щаницею, яку несли за чотири кінці священики або старші парафія­ни. Після обходу плащаницю клали на окремий до того пригото­ваний стіл посередині церкви. При кінці вечірні в часі трикратного співу "Благообразний Йосиф..." усі на колінах приступали до святої плащаниці й побожно її цілували. Божий гріб був прикрашений квітами й лампадами, а за ним стояв хрест без Розп'яття з обрусом на його перехресті.

Отець Дольницький згадує також, що в нас, у Галичині, був звичай при обході з плащаницею нести і Святі Тайни, що їх відтак ставили для почитання або на Божому гробі, або на престолі. Він завважує, що цей звичай узято від латинської Церкви. Звичай виставляти Святі Тайни при плащаниці є цілком несумісний ні з духом Великої п'ятниці, ні з духом Східної Церкви. Свята плаща­ниця є якраз символом Ісуса Христа в гробі, тому тут немає місця на прилюдне почитання Святих Тайн. Західна Церква у Велику п'ятницю подекуди усуває Святі Тайни з кивота та лишає його відчиненим на знак, що там нема Христа, бо Він у гробі.

Тепер на нашій плащаниці, крім ікони Христа в гробі, зображають ще Богородицю, Йосифа з Ариматеї й побожних жінок, що брали участь у похороні Ісуса Христа. А довкола плащаниці видніються слова тропаря Великої п'ятниці: "Благообразний Йосиф...".

 Св. свящмуч. Антипи, єп. Пергаму Азійського.
(Літургія св. Василія Великого)

У понеділок, вівторок і середу Страсного тижня Божественні Літургії Святого Івана Золотоустого не правляться, а служиться Літургія Напередосвячених Дарів. У четвер і суботу - Літургія Святого Василія Великого з вечірнею. П'ятниця - алітургічний день.

Святий Антип

Святий Антип був учнем св. Івана Богослова, який згодом призначив його єпископом Пергама Азійського. Своєю ревною працею Антип навернув у Пергамі так багато поган до Христової віри, що поганські жерці оскаржили його перед імператором Дометіаном.

Антипа ув'язнили і даремно намагалися намовити його відректися Христової віри. Тоді його кинули до розпеченого мідного бика. Антип довго терпів невимовну муку, а вкінці почав славити Бога за ласку мучеництва. Загинув мученицькою смертю 93 року. Зі святих мощей Антипа витікало цілюще миро. У давніх життєписах про нього говорили, що він "мав благодать у Бога цілити біль зубний". 

Карітас-Івано-Франкївськ УГКЦ разом з Мальтійською Службою Допомоги здійснюють акцію „Великодній кошик для нужденного"та збір коштів для приготування обідів протягом цілого року. Тільки у 2007 році, завдяки постійній підтримці наших добродійників, було приготовано і надано потребуючим 26 035 обідів (перша+друга страви та напій), Вартість одного обіду складала 5,02грн. Враховуючи подорожчання енергоносіїв та продуктів харчування, вартість обіду цього року збільшиться щонайменше на 35% і становитиме 6,78 грн.

Просимо Вас підтримати акцію і надати благодійну фінансову допомогу для організації харчування у благодійній їдальні.

20 квітня – квітна неділя -   Преосвященний Владика Володимир (Війтишин) відслужив Архиєрейську Літургію в Катедральному Соборі Святого Воскресіння ГНІХ разом з священиками Катедрального Собору, виголосивши святкову проповідь та освятивши галузки верби.

Диякон Юрій Трухан – секретар Владики Володимира (Війтишина) – Єпарха Івано-Франківського УГКЦ.