Звернення
Блаженнішого ЛЮБОМИРА,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького,
до вірних Української Греко-Католицької Церкви
та всіх людей доброї волі
з нагоди Дня хворого

Сьогодні – у Неділю розслабленого – наша Церква, пропонуючи своїм вірним прослухати євангельську розповідь про зустріч Ісуса Христа і хворого при купелі Витесді, хоче звернути особливу увагу на хворих, а також і на тих, хто про них піклується.

Кожний з нас колись у житті був хворим, ми знаємо багатьох людей, які упродовж тривалого часу терплять від хвороби, що часто супроводжується великим болем. Це породжує неминуче запитання: "Чому людина страждає?" Остаточної відповіді ніхто з нас не має. Одні кажуть, що це покарання за особисті провини, інші – що за гріхи батьків, ще інші вважають хворобу, як і будь-яке інше терпіння, випробуванням, яким Господь Бог виховує нас до святості. В усіх тих поглядах є щось правдиве, але остаточної відповіді ми не знаємо, тим більше, що і воплочений Єдинородний Божий Син, Ісус Христос, який взагалі не мав гріха, прийняв на себе терпіння цілком добровільно. Можемо лише сказати, що Він узяв на себе наші гріхи, але водночас робить нас учасниками своїх спасенних страждань.

У нинішній євангельській розповіді, окрім розслабленого, є ще одна особа – це сам Ісус Христос, який, вислухавши скаргу хворого, зцілив його. Господь Бог дає лише вибраним святим особам особливу ласку, що через них – ще за їхнього життя чи вже після їхньої смерті – хворі у чудесний спосіб стають відразу цілковито здоровими. Велику допомогу можуть надати тим, хто страждає, лікарі та інший медичний персонал, як говорять у народі, поставити хворого на ноги. Однак усі ми покликані, як зробив це Ісус Христос, прийти до хворого, вислухати його та в міру своїх можливостей йому допомогти. Кожний з нас повинен показати хворим, що незважаючи на їхню недугу, вони не перестали бути повноцінними членами спільноти і своїми молитвами й терпіннями можуть дуже послужити своїм ближнім.

Ця неділя призначена святою Церквою, щоб звернути особливу увагу вірних на хворих та відчути щире бажання їм допомогти. Наш Спаситель Ісус Христос, який нам все дає і в руках якого є життя людини, обіцяв нагороду тим, хто спраглому подасть тільки склянку води. Так, подібно, Він винагородить кожного, хто хоча б теплим словом потішить хвору людину.

Благословення Господнє на вас!

+ Любомир

Дано 21 квітня 2008 року Божого
в місті Києві при Патріаршому соборі Христового Воскресіння

Доручаю отцям-душпастирям прочитати це Звернення на кожній Святій Літургії в Неділю розслабленого, 18 травня 2008 року Божого

В Неділю розслабленого цього року для духовенства і вірних Івано-Франківської єпархії УГКЦ випало щасливе і водночас таємниче співпадіння – проща до Зарваницької ікони Матері Божої, День хворого у нашій Церкві і Всесвітній день пам’яті людей, які померли від СНІДу.

Також у цього року Вселенська Церква відзначає 150-літній ювілей об’явлення Пресвятої Богородиці у Люрді.

диякон Юрій Трухан – секретар Владики Володимира (ВІЙТИШИНА) Єпарха Івано-Франківського УГКЦ

Відповідно до договору про співпрацю між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, управлінням освіти і науки Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківською єпархією УГКЦ  відбудеться  V-ий Євхаристійний з'їзду учнівської молоді.

Євхаристійний з'їзд учнівської молоді став щорічною традицією завершення навчального року. На завершення 2007-2008 навчального року V Євхаристійний з'їзд буде проведено 20 травня 2008р. у с. Погоня з нагоди Року Християнського Покликання та 1020-річчя Хрещення Руси-України.

10-11 травня пройшла Перша Молодіжна велопроща Івано-Франківськ -Гошів, під назвою «Небесній Матінці», яку організовувало Товариство Українських Студентів Католиків «ОБНОВА».

Розпочалася проща Божественною Літургією, яку очолив о. Йосафат Фітель, ЧСВВ, духівник Товариства. Колона велосипедистів, у супроводі працівників ДАІ, вирушила від монастиря отців Василіян (Майзлі), проїжджаючи центральними вулицями міста. Учасниками першої в Івано-Франківській області прощі такого формату, було понад тридцять студентів різних вузів, які одночасно є членами Товариства «ОБНОВА».

Від самого монастиря прочан супроводжував прекрасний настрій, яким сприяло гарне весняне сонечко, тепла погожа погода і приємні посмішки перехожих. Ніщо не могло змусити учасників припинити свою подорож до Ясної гори в Грошеві, ні фізична втома, ні певні неполадки з велосипедами, які, на відміну від молодих людей, не витримували досить далекої і нелегкої дороги, що становила близько 80 кілометрів. Не стали на заваді ні сильний шквальний дощ, яким зустріло прочан місто Калуш, ні згодом легкий дощик, який мавши на меті погіршити настрій, навпаки, зрошував у душах студентської молоді більший молитовний дух, і ще більше бажання якомога швидше досягнути вершечка Ясної гори, де розміщений монастир Чину Святого Василія Великого.

 В днях з 20 до 22 травня включно в Угорщині у відпустовому місці Маріаповч відбудеться зустріч Греко-Католицьких Єпископів Європи.

Центральною тємою зустрічі буде, як це було вирішено в 2007 році у Велеграді, Таїнство Сповіді. Доповідачами цих трьох днів будуть архімандрит Манель (Нін), Ректор Грецької Папської колегії в Римі, який говоритиме про богословський і літургійний аспект Сповіді, о. Кирило Василь, Ректор Папського Східного інституту в Римі, що говоритиме про канонічні аспекти, Янош Шолтеш та Іштван Шештак, викладачі Богословського інституту в Нірїґигаза, виступ яких торкатиметься духовних і душпастирських аспектів Таїнства Сповіді. Його Еміненція кард. Петер Ердо, Голова Угорської єпископської конференції та Ради Європейських єпископських конференцій пообіцяв відвідати цю зустріч.

диякон Юрій Трухан – секретар Владики Володимира (ВІЙТИШИНА) Єпарха Івано-Франківського УГКЦ, за інформацією Єпархії Гайдудоргу - Угорщина.

1960 р. 8 лютого – народився у селі Кавську в Перемиській єпархії.  Найстарший син  у священичій сім'ї - батько священик і три молодші брати стали вящениками.

1870-1876 навчався в Львівській академічній гімназії й в Реальній гімназії імені Франца Йосифа в м. Дрогобичі.

1876 вступив до вчительської чоловічої семінарії у Львові, яку закінчив через чотири роки зі свідоцтвом «Право навчати в публічних школах».

1880 отримує посаду вчителя в шестикласній публічній школі в селі Козарі Рогатинського повіту.

1882  на особисте прохання Ломницького окружна шкільна рада звільняє його з учительських завдань.

1882 р. 28 вересня вступає до новіціяту реформованих оо. Василіян.  Згодом на новіціяті Іван приймає нове ім'я Єремія. Стає в ряди тих членів, на яких чин покладав свою майбутність: Філяс, Ортинський, Лончина, Ткачук, Дацій, Скоробогатий...  Власне про о. Ломницького та о. Філяса було сказано: «це були наші пророки».

1884 р. 17 травня складає перші чернечі обіти. У цьому ж році розпочинає філософсько-богословські студії.

1886 р. 17 січня приймає священичі свячення з рук перемиського владики Йоана Ступницького.

1886-1888 – виконує обов’язки директора школи та адміністратора парохії в Лаврові.

1888-1889 поглиблює свої богословські студії в Кракові. Опісля виконує обов'язки викладача української мови та історії для василіянських монахів в Добромилі.

9 ТРАВНЯ відзначалася 63-тя річниця перемоги у другій Світовій війні.

Урочистості розпочалися на Меморіальному кладовищі в м. Івано-Франківську по вул. Богдана Лепкого, спільною молитвою за душі полеглих героїв – Панахидою, яку відслужили: Преосвященний Владика Софрон Мудрий, ЧСВВ – ректор Івано-Франківської Теологічної Академії УГКЦ. Преосвященний Владика Іоасаф (Василиків) УПЦ КП, о. міт. Володимир Чорній – канцлер Івано-Франківської Єпархії УГКЦ та інше духовенство.

Владики виголосили промови в яких наголосили на мирі та любові до ближнього за для добра людства та сповнення Божого Закону, а також привітали всіх ветеранів.

Продовження святкувань відбулося згідно запланованих заходів апаратом Івано-Франківської облдержадміністрації.

диякон Юрій Трухан – секретар Владики Володимира (ВІЙТИШИНА) Єпарха Івано-Франківського УГКЦ

За традицією 7 травня Івано-Франківськ відзначав День міста. В ці дні у далекому 1662 році наше місто отримало Магдебурзьке право. Сьогодні місто Івано-Франківськ святкувало свою 346-у річницю.

В цей день голова міста п. Віктор Анушкевичус запросив Преосвященного  Владику Володимира – Правлячого Архиєрея Івано-Франківської Єпархії УГКЦ та духовенство для відкриття і благословення урочистостей присвячених дню міста.

На відкритті були присутні: Преосвященний Владика Миколай (Сімкайло) - Єпарх Коломийсько-Чернівецький, Преосвященний Владика Софрон (Мудрий), ЧСВВ – ректор ІФТА, Преосвященний Владика Іоасаф (Василиків) УПЦ КП, о. міт. Іван Репела – декан Івано-Франківський УГКЦ, о. міт. Володимир Чорній – канцлер Івано-Франківської Єпархії УГКЦ та священики інших конфесій, голова міста та представники Івано-Франківської  влади.

Блаженнішого ЛЮБОМИРА,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви,
з нагоди тисяча двадцятої річниці Хрещення Київської Русі

Дорогі в Христі!

Цього року офіційно відзначаємо 1020-ту річницю Хрещення Київської Русі. І хоч це не вповні кругла дата, варто звернути на неї увагу. Урочисті святкування, присвячені тисячоліттю хрещення, у 1988 році відбувалися в Москві, бо так було вигідно окупантам України. Сьогодні, коли ми є господарями власної землі, можемо розпоряджатися нашим часом. Таку знаменну подію, як Хрещення Київської Русі, треба було відзначати вже десять років тому, але, можливо, ще тоді ми були не вповні до того готові. Тепер, думаємо, настав слушний час.

Хрещення, яке було обов'язковим для тодішньої держави, хоч, цілком природно, не було всюди здійснене одночасно, спонукає нас призадуматися. Передусім ми повинні у цей ювілейний рік усвідомити, що офіційне державне хрещення – це не початок християнства на території України. Християнство було знаним в Україні майже від його початків і поширювалося через своїх і чужоземних торговців та подорожніх. Цікавим для нас є розповідь – загальновідома як легенда, але, можливо, не цілком позбавлена історичних підстав – про перебування святого апостола Андрія на київських горах. Сьогодні важко науково довести достовірність тих відвідин, однак факт, що щось таке закарбувалося у свідомості наших предків правдоподібно ще далеко перед офіційним прийняттям християнства, не може бути випадковістю.