ВСЕЧЕСНІ ОТЦІ, ПРЕПОДОБНІ МОНАХИ ТА МОНАХИНІ,
ДОРОГІ БРАТИ І СЕСТРИ У ХРИСТІ!
Наближається час Чотиридесятниці – Великого Посту – час особливої молитви, покути, час добрих діл, час роздумів над власним життям. Тому звертаюся до Вас, дорогі душпастирі, браття та сестри, з побажанням, вдало його використати, щоб дійсно ми змогли разом з Христом переживаючи терпіння і страсті, з Христом також насолоджуватися славою Його Воскресіння. Цих декілька тижнів будуть для кожного з нас чудовою нагодою переглянути наші відносини з Богом та зрости у любові до Бога.
Своїми посними богослужіннями Церква запрошує нас пережити таїнства з життя Ісуса Христа: Тайну Вечерю, Гетсиманію, Хресну Дорогу, аж до Голготи, зраду та вірність найближчих учнів, незрадливу любов Його Святої Матері та готовність служіння Йосифа з Ариматеї. I так, переживши Велику п’ятницю з відкритим серцем та радістю вітати Христа Воскреслого. А що ж нам допомагає осягнути цю радість, цей внутрішній мир і спокій, як не життя, примирене з Богом та ближніми, як не три добрі діла: молитва, піст і милостиня, три покутні практики, які закорінилися у християнській традиції і які мають як ціль – допомогти християнину святкувати більш гідно свято Воскресіння Христового, стараючись бути вірним Богові через праведне життя.
Не може пережити радість Воскресіння той, хто не користатиме з дібр Церкви – Святих Таїнств. Чи той, хто не старатиметься протягом часу Посту брати участь у богослужіннях, приступаючи до Святих Тайн. Через свої богослужіння, Святі Тайни, проповіді, Церква закликає нас до покаяння, прагнучи порушити нашу совість, яка часто є приспана світом, а це стається тоді, коли людина оправдує свою пасивність відносно життя Церкви та відносно свого духовного зросту. Євангельські слова закликають нас до виправлення нашого життя – не загально, але у конкретних ситуаціях.
Піст має велике значення. Його цінність полягає у стриманості від чогось, заради вищої мети, заради впорядкування своїх прив'язаностей та цілковитого навернення до Бога. У книзі пророка Захарії (7,5) читаємо: «Коли ви постили й плакали... чи ж то ви справді для мене постили?». Це говорить нам про те, що є піст, приємний Богові. Тілесний піст має гармонійно поєднуватися із постом духовним, що полягає у праведному житті, як про це навчає апостол Павло (Євр. 12,1-2 ), закликаючи: «…відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обпутує нас, і витривало біжімо до змагання, що призначене нам, дивлячись, на Ісуса, засновника й завершителя віри».
Йоан Золотоустий навчає: «Хто розуміє піст, як тільки одне утримання від їжі, той дуже ганьбить його. Не лише одні уста повинні поститися. Ні! Нехай постують і око, і слух, і руки, і ноги, і все наше тіло».
Піст служить людині, щоб прогнати з людини те, що недобре, те, що гріховне, те, що руйнує людину, бо власне про це згадав нам Христос, коли сказав, що цей рід можна вигнати: «…тільки молитвою та постом» (Мр. 9,29).
Піст, що його чинимо, маємо доповнювати ділами милосердя щодо наших ближніх: допомагати, прощати, старатися про їхнє добро – про спасіння їхніх душ. Піст, приємний Богові – є той, про який говорить пророк Ісая, передаючи слова Господні: «Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливості розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитися, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись» (58,6-7).
Зміст посту – головно у покаянні, в усвідомленні своїх гріхів та зміні способу життя, і тоді він буде цінніший та корисніший, коли супроводжуватиметься участю в церковних богослужіннях, в Таїнствах Покаяння та Пресвятої Євхаристії.
Нехай Господь благословить всі наші добрі наміри на цей благодатний час Великого Посту, щоб ми духовно укріпилися та гідно приготувалися до Світлого Свята Христового Воскресіння.
З АРХИЄРЕЙСЬКИМ БЛАГОСЛОВЕННЯМ
† ВОЛОДИМИР (ВІЙТИШИН)
Єпископ Івано-Франківський УГКЦ
Дано при Катедральному Соборі Св. Воскресіння ГНІХ в м. Івано-Франківську в день Перенесення Мощей св. Йоана Злотоустого 09 лютого 2010 р.Б.
|