Недільне Євангеліє, про багача і Лазаря стало основою проповіді. Проаналізувавши притчу Владика Володимир закликав всіх вірних бутии ревними християнами: „В першу чергу ми повинні бути людьми, як творіння божі в яких Отець Небесний вклав всю свою любов. Ми повинні дотримуватись найбільшої заповіді на яку вказує Христос – це заповідь любові: „Розлюби ближнього свого, як самого себе”. Ця заповідь має бути не тільки на письмі, але вона повинна бути закарбована в наших серцях, повинна застосовуватися в нашому щоденному житті. Тема даного Євангелія саме і розкриває дану істину Божої любові, а також застерігаючи вказує нам на загробне життя, яке воно є і чи осягнемо Царства Божого без любові до ближнього. Коли будимо дотримуватися найбільшої заповіді любові тоді Боже Благословення буде перебувати з нами і наша зустріч з Спасителем буде дуже милою і приємною. Нехай свята мучениця Параскевія буде добрим прикладом жертовного життя і любові до Бога і ближнього, вона не зреклася Христа, а навпаки – пішла за ним несучи мученицький хрест. Так само наші прародичі мученицько терпіли і виборювали Христову віру і через те що не зреклися її, ми сьогодні можемо вільно молитися в наших святинях і помножувати віру надію і любов для наших наступних поколінь.”
Після Літургії о. Володимир виголосив коротеньку подячну промову від імені вірних церкви і подякував Владиці за візит, розповів про історичні передумови повстання церкви, про стан церкви в час підпілля, яка була закрита і використовувалася під складське приміщення, але завдяки міцній вірі людей, збереглась до цього часу. Церква – є центром Божого Слова, місцем де постійно перебуває Євхаристійний Христос. Храм є для нас тим університетом в якому ми здобуваємо християнське віровчення, яким живемо і кріпимо свої серця. В тяжкий час переслідувань, тоталітарного режиму, люди не мали такої змоги збиратися в Храмі і молитися, черпати для себе тих Божих Ласк. В наш час ми є свідками Божого Чуда, яке ми вимолили у Бога. Люди просили визволення від імперії зла і це сталося. Ми живемо в вільний час, можемо вільно ходити до Церкви, будувати величні Храми, але повинні пам’ятати, що сатана постійно веде війну з нами в нашому повсякденному житті і ми повинні постійно чинити великий опір цьому злу – дбати про віру, почитати одного Бога, приходити до Церкви та приймати постійну участь у Безкровній Жертві Христовій, не вбивати ближнього свого язиком, не вбивати не народжених дітей, не ображати Бога своїм життя, а жити за Його Заповідями – заповідями любові і милосердя до ближнього.
Трухан Юрій – секретар Владики Кир
Володимира Війтишина – Єпарха Івано-Франківського
|