Владика Софрон уділив присутнім пастирське благословення. У своєму зверненні наголосив, що увесь світ – це велика лікарня, а чудотворною клінікою є Ісус Христос – цілитель. Людське життя – це постійна боротьба із собою, своїми пристрастями, зі світом. А де є боротьба, там є болі й терпіння – найкращі вчителі для людини. Ніхто не знає себе, поки він не переніс терпінь. Страждання очищують людину, а терплячи, вона готує собі місце в небі.
Сестра Наталія Мельник на власному прикладі довела, що усі ми створені, щоб бути поєнаними з Богом, щоб черпати любов від Нього. Людина є тоді щасливою, коли вона за будь-яких обставин бере внутрішню енергію до життя від Бога. Тоді вона здатна дарувати любов, не очікуючи, щоб її любили, творити добро, не очікуючи похвали, може навіть життя своє віддати за інших. Така людина є вільною. А той, хто залежний, бореться за успіх, за любов, потребує похвали, не виносить критики. Стану поєднання з Богом можна досягти у тому випадку, коли Святе Письмо розглядати, як книгу, написану особисто для себе і про себе. Той, хто молиться не рано та ввечері, а 24 години на добу, відчуває Божу волю, діє згідно неї. Терпіннями очищуємось, освячуємось і з’єднуємось із Творцем.
В корені кожного психозу лежить велика туга людини за Богом. Тільки Господь дає повну свободу. Той, хто не осуджує, все і всім прощає, не шукає помсти, не злиться, а чується дитиною Божою, є цілком здоровим. Здоров’я – це гармонійне поєднання тіла, душі і духа.
Професор Микола Пітик наголосив, що у лікаря та священика один об’єкт, якому потрібна допомога – це душа людини. Щоб пацієнту допомогти, потрібно молитись та лікувати. Сьогодні хворі мають вибір в лікарях, ліках, власній думці, можуть погоджуватись або відмовлятись щодо медичного втручання.
Ольга Климишин, кандидат психологічних наук Прикарпатського університету, розповіла про трикутник духовної смерті. На першому куті – Каїн, на другому – Юда, на третьому – Пилат. Тому людям треба вважати, щоб не вбити ні фізично, ні навіть словом, не зраджувати ні собі, ні комусь, і не стояти осторонь, байдуже споглядаючи зло. Гріх доводить до того, що люди стають каїнами, пилатами та юдами. І тільки віра в Бога рятує від розпачу. Християнство оптимізує психіку. Ідея прощення, спасіння дає людству шанс стати кращим.
Отець Піо у кожній людині бачив Христа, а у хворих – аж двох. Спаситель, перебуваючи на землі, зцілював і фізичні, і психічні хвороби. Проте і Він зцілив не всіх. Господь мав вищу мету – перемогти смерть воскресінням, показати Царство Боже.
Доктор морального богослов’я о. Ігор Бойко навів приклад правдивого лікаря. Це – високоморальна особистість, з технічною компетентністю, вмінням слухати, який поважає закони, опирається на позитивний досвід, веде плідний діалог із колегами, відповідає на потреби хворих. Усі погодились на думці, що ні Церква лікарню, ні лікарня Церкву не можуть замінити, а тільки доповнити одна одну, в тому випадку дадуть позитивний результат.
Робота в групах мала великий ефект. Медики та духовні особи ставили одні одним запитання, ділились проблемами та успіхами, вирішували нагальні потреби. Присутні також пом’янули хвилиною мовчання Василя Ланового, доцента кафедри нервових хвороб. Мирон Мулик – головний лікар, який вів конференцію, подякував присутнім за плідну співпрацю, а о. Василю Раку – за організацію заходу. Славою лікаря була і залишиться людина, яка стала здоровою та повернулась до нормального способу життя.
Юлія БОЄЧКО.
|